ОНДІСЕ ІНФОРМУЄ ПРО ЗМІНИ, ЯКІ ЧЕКАЮТЬ ЕКСПЕРТНУ ГАЛУЗЬ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ ЗМІНАМИ ЗАКОНОДАВСТВА

Ймовірно, частина з них набуде чинності вже 15 грудня 2017 року. Це пов’язане із набранням чинності Законом України від 03.10.2017 № 2147-VIII. Серед найбільш суттєвих з них можна назвати такі:

1. У кримінальному провадженні судово-експертну діяльність здійснюватимуть саме та виключно державні спеціалізовані установи. До таких за Законом “Про судову експертизу” належать: науково-дослідні установи судових   експертиз   Міністерства юстиції України (НДУСЕ); науково-дослідні установи  судових експертиз,  судово-медичні та  судово-психіатричні  установи  Міністерства  охорони  здоров’я; експертні служби   Міністерства   внутрішніх  справ (НДЕКЦ), Міністерства оборони,  Служби безпеки та Державної прикордонної служби України. При цьому в інших випадках судові експертизи також здійснюють судові експерти, які не є працівниками зазначених установ та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.

Отже, з дня набрання чинності змінами у Закон “Про судову експертизу” у відповідній частині “приватні судові експерти” більше не зможуть здійснювати судові експертизи у кримінальних провадженнях. До вказаних змін судовими експертами, атестованими Центральною експертно-кваліфікаційною комісією Мінюсту та внесеними до Реєстру атестованих судових експертів здійснювалась досить значна кількість судових експертиз (переважно економічних та інженерно-технічних), як на замовлення сторони обвинувачення, так і на замовлення сторони захисту. Така експертна робота буде здійснюватися державними установами, що суттєво збільшить їхнє навантаження. Тому виникне потреба у розширенні штатної чисельності таких установ, а також відпрацювання механізмів залучення до виконання судових експертиз атестованих судових експертів, що не працюють у вказаних установах. Відтепер до кола судових експертів належатимуть “фахівці (експерти) з відповідних галузей знань”, перебування яких у Реєстрі атестованих судових експертів не вказується у якості обов’язкової передумови їхнього залучення у якості судового експерта.

Це підтверджується новою редакцією ст. 9 Закону “Про судову експертизу”, за якою судову експертизу може бути проведено експертами, яких внесено до Реєстру або ж іншими фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом (щодо окремих видів експертиз законом мають бути прямо встановлені виключення).

Різниця у статусі таких фахівців та судових експертів полягає лише у тому, що фахівець не несе відповідальності за відмову від проведення експертизи, а також у не поширенні на фахівців тих положень Закону “Про судову експертизу”, які стосуються державних експертних установ та їхніх працівників.

Треба зауважити, що само по собі перебування тієї чи іншої особи – “приватного експерта” у Реєстрі не є формальністю. Цьому передує проходження судовим експертом стажування (підготовки) у найдосвідченіших фахівців системи НДУСЕ, проходження підготовки з організаційних та правових питань у Інституті права та післядипломної освіти Мінюсту, складання іспиту на ЦЕКК найбільш досвідченим фахівцям системи державних експертних установ (найближчим часом планується введення системи незалежного тестування для судових експертів). Це є запорукою належної підготовки таких експертів, як у спеціальних знаннях, так і у організаційних та правових питаннях судової експертизи.

2. Окрім судового рішення підставою для проведення експертизи постане рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною установою (якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб). В останньому випадку саме ці особи забезпечують огляд об’єкта та таке інше. Клопотання про надання додаткових матеріалів судові експерти надаватимуть лише тоді, коли експертизу призначено судом або органом досудового розслідування. В інших випадках судовий експерт має право ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи. Із набранням чинності змінами у законодавстві судову експертизу можна буде призначати й за договором (замовленням) фізичних та юридичних осіб. Пригадаємо, що раніше у такому випадку робились експертні дослідження, де експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України. Питання проведення експертних досліджень переважно регламентувались на підзаконному рівні у Інструкції Мінюсту № 53/5. За останніми змінами проведення судової експертизи закінчуватиметься наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Згідно з цією моделлю, вочевидь, судову експертизу можна заказати й за договором щодо питань, що лише постануть предметом судового розгляду.

3. Щодо працівників державних спеціалізованих установ встановлено рівень мінімального посадового окладу та збільшено тривалість щорічної основної оплачуваної відпустки. Вказані положення мають позитивно сказатись на судово-експертній сфері, адже дозволятимуть залучати більш широке коло талановитих молодих фахівців, а також досвідчених осіб, що залишили професію та обрали більш дохідні види зайнятості, до служби у судово-експертних установах, наповнить реальним змістом гарантії незалежності та об’єктивності судового експерта.

4. У зв’язку з набуттям чинності новим законом, за новою редакцією ст. 242 Кримінального процесуального кодексу експертиза проводитиметься судовим експертом чи експертною установою лише за дорученням слідчого судді чи суду, наданим на клопотання сторони кримінального провадження або без такого клопотання, за ініціативою цих органів. Раніше судову експертизу могло бути проведено безпосередньо за зверненням сторони кримінального провадження. Але ж відтепер слідчий або прокурор, які призначали судові експертизи власними постановами, матимуть звернутися до слідчого судді для призначення судової експертизи. Ці положення послідовно розвинуті у статтях 243-244 та інших КПК. Треба мати на увазі, що вказані нововведення набувають чинності через три місяці після набрання чинності законом.

Отже, можна очікувати більш системного підходу до призначення судових експертиз, виключення неоднозначних експертних висновків, що робились на замовлення сторони захисту та обвинувачення у випадках, коли експертам надавались на дослідження різні документи (скажімо, адвокат замовляв судову експертизу на підставі лише частини документів слідства, що були у його розпорядженні). Тепер треба в установленому процесуальним законодавством порядку довести слідчому судді те, що питання з якого необхідна експертна думка, є по-перше, істотним для кримінального провадження, а по-друге – для його вирішення необхідні спеціальні знання. При цьому слідчий суддя самостійно визначає експерта чи експертну установу, яким доручає проведення експертизи.

5. З 01.01.2018 буде встановлено єдину вартість однієї експертогодини для проведення судових експертиз. Замість їхнього ранжування за складністю, що безспосередньо впливало на вартість однієї експертогодини (як воно було в останні роки), відтепер вартість однієї експертогодини складатиме 143 гривні та обраховуватиметься залежно від фактично витраченого часу на проведення судової експертизи. Насамперед це стосується експертних установ Міністерства юстиції України, які на підставі відповідних калькуляцій обраховують витрати на проведення судової експертизи залежно від вартості експертогодини. Водночас, інші експертні установи та окремі експерти теж використовують вказані алгоритми розрахунку вартості експертиз.

 

Share this post